Нещодавно на ринку грального бізнесу в Україні почали відбуватись суттєві зміни. Все почалось зі скандалу навколо реклами казино онлайн, який публічно розгорівся після допису нині загиблого у війні з окупантами військовослужбовця Павла Петриченка й подальшою реакцією чиновників та окремих громадських діячів на цю ситуацію.
Вісники вже розбирали детально початок цього скандалу, що йому передувало та які можуть бути наслідки. Дізнатись більше про початок розмов про обмеження грального бізнесу можна в нашій окремій статті.
Велось багато розмов щодо того, якими можуть бути допустимі зміни для українського гемблінгового ринку. Зокрема, голова КРАІЛ Іван Рудий теж висловив свою думку стосовно ліквідації КРАІЛ.
Далі події почали розвиватись ще активніше. Дуже скоро були заарештовані рахунки Pin-Up та VBET. Також Кабміном були анонсовані зміни щодо регуляції грального ринку. Невдовзі ці зміни були впроваджені. Зокрема, декілька днів тому був ухвалений указ №234 щодо боротьби з ігровою залежністю.
Однак, українське ком’юніті не до кінця розуміє що буде з гральним ринком, а в окремих гравців виникають тривожні думки щодо того, що гральний бізнес в Україні взагалі буде заборонений. Вісники вирішили трохи розвіяти тривожні думки спільноти й заодно розібратись, що насправді відбувається з цією галуззю в нашій країні.
У цьому нам допомогли справжні знавці сфери вітчизняного грального бізнесу, а саме голова Ukrainian Gamling Council Антон Кучухідзе та експерт з гемблінгу із 15-річним досвідом - Руслан Бангерт.
Спілкуючись із вісниками, Антон Кучухідзе навів величезну кількість аргументів в бік того, що нові законодавчі зміни на ринку грального бізнесу мають політичний характер й направлені на інтереси окремих зацікавлених осіб. Як голова UGC, Кучухідзе подав звернення до НАЗК, щоб отримати відповіді щодо антикорупційної складової. Експертів збентежило декілька моментів, зокрема лобізм лотерей, вбивання рекламного ринку і т.д.
«Є пряма політична маніпуляція, вона очевидна і я думаю, що з часом в Офісі Президента побачать і все ж таки буде діалог навколо тих рішень які треба буде ухвалити згідно з рішенням РНБО, тому що там ми не бачимо окремого регулятора для лотереї, як це прописано в 9056д, ми не бачимо преференції для лотерей. Ми в рішенні РНБО не бачимо дозвіл займатися ним азартною імітацією азартних ігор і так далі»
На думку експерта, гральний ринок наразі знаходиться на стадії, коли дуже активно працює лотерейне лобі, яке в частині медіапросування використовує тему лудоманії військових. Однак, він переконаний, що насправді законопроєкт 9056д не пропонує жодного ефективного розв'язання цієї проблеми. Кучухідзе додав, що 9256д містить ще ознаки формування монополії в Україні.
«Там є така норма що бренди які колись, неуточнено коли, працювали на території країни-агресора не можуть отримувати ліцензії в Україні. А це щоб ви розуміли такі бренди як Bet365, група компаній Entain (PartyPoker). Тобто це прем'єр-ліга онлайн казино, букмекерів та румів світового рівня. Ну уявіть собі, хтось вийшов на початку, а хтось наприкінці березня 2022 року. І що, заборонити їм через це доступ на український ринок?»
Окремо Кучухідзе пройшовся темою додаткового законопроєкту 10101, який передбачає ліквідацію КРАІЛ. Експерт підтвердив, що на її місці планується створити дві окремі комісії, які окремо займатимуться азартними іграми та лотереями.
«В цьому і є сенс політичного конфлікту, що КРАІЛ протягом трьох років не дозволив лотерейному лобі просунути свою редакцію, я не побоюсь цього слова, “схематозного” проєкту ліцензійних умов для лотерей. Ми багато разів бачили ці документи на громадських обговореннях і там прямим текстом лотерейники хотіли собі прописати якраз-таки можливість, купивши одну ліцензію в Україні, займатися казино онлайн, букмекеркою і гральними автоматами. Їм треба було просто легалізувати цей схематоз через КРАІЛ і Кабінет Міністрів. Процедура така що КРАІЛ подає проєкт ліцензійних умов для відповідної сфери, уряд затверджує ліцензійні умови. Потім КРАІЛ згідно з затвердженими ліцензійними умовами здійснюють регулювання відповідної сфери азартних ігор або лотерей. І зрозуміло, що їм не вдалося це протиснути»
Коментуючи політичний аспект цього питання, він відзначив абсурдність розділення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей під прикриттям військової тематики. Кучухідзе також пояснив специфіку поширення гральної залежності в ЗСУ.
«По-перше, на нулі Інтернету нема. Старлінки працюють для дронів. Вочевидь, якщо хтось і грає, то грає точно не на 0. Я знаю реальну історію про командира, в якого були проблеми з азартною грою. Він грав на нелегальних сайтах, як виявилось пізніше. Я багато спілкуюсь з військовими й це один відомий мені випадок. Це була більше штабна історія, тобто в людини постійно був інтернет і багато вільного часу. Ось цю історію я чув. Але сказати що масово це проблема - ні. До того ж треба розуміти, що від початку широкомасштабного вторгнення Збройні Сили України фактично збільшилися у 2-3 рази. І цей приріст відбувся переважно рахунком цивільного населення. А якщо людина до військової служби грала в азартні ігри? Це ж, мабуть, його особисті проблеми, а не проблеми ЗСУ»
Вісники також запитали в експерта що потрібно перш за все зробити, щоб гральний ринок в Україні нарешті нормально запрацював?
«Треба ухвалити законопроєкт 2713д, завдяки чому держава отримає як мінімум вдвічі більше податків. Далі запустити державну систему онлайн-моніторингу для того, щоб нарешті зняти всі маніпуляції та щоб всі бачили скільки грошей рухається в легальному сегменті. Ну і прибрати суб'єктивний тиск в окремих державних структур яким роздають методички як влаштовувати перевірки у легальних організаторів азартних ігор. Якщо ви хочете побороти нелегалів, то треба підтримати білий ринок»
Свій коментар вісникам Руслан Бангерт розпочав з важливої передмови. Як він мріяв ще з юних років про те, щоб гральний ринок був прикладом для наслідування для всього світу. Щоб міжнародна спільнота побачила, як можна регулювати цей ринок, де всі працюють чесно, якісно і на користь не тільки своєму гаманцю, але й користувачу.
«Так, оператори азартних ігор можуть працювати, так само як працюють пошти, фабрики, технологічні компанії. Це токсичний бізнес, сперечатися немає сенсу, але як виправити це ставлення, якщо продовжувати залишатися токсичними? Я мріяв, щоб з'явився регулятор, який буде блискуче орієнтуватися на ринку, мати реальний авторитет, знання і стратегічний погляд у майбутнє»
Однак, як відзначив Бангерт, наразі ми маємо зовсім іншу картину. Експерт стверджує, що у більшості операторів немає жодного бажання розвивати ринок і робити щось корисне для нього. Перш за все, він має на увазі власників і топ-менеджерів, тому що в середній і молодший менеджмент, на його думку, дуже часто приходять люди, які поділяють його погляди та хотіли б робити цей бізнес кращим.
«Токсичне середовище в компаніях дуже швидко їх або отруює, або виганяє. Всі думають тільки про гроші. Як викачати більше, як притиснути гравця сильніше, як зробити рекламу більш помітною (а це майже завжди дорівнює більш дурною). Ми не отримали регулятора мрії. По факту це був просто орган, який займався паперовою роботою. Регулятор не регулював ринок. Регулювати ринок - це бути в ньому і створювати його разом з операторами й гравцями. Марні наради, дурні ініціативи, змови, байдужість. Ринок просто кинули напризволяще, і оператори встановили тут свої правила»
Руслан додав, що в результаті ми маємо втрачену довіру до ринку ліквідацію регулятора, неясні перспективи та посилення закону про азартні ігри. Бангерт логічно підвів до відповіді на запитання щодо його особистого ставлення до посилення регуляції гемблінгу в Україні.
«Я ставлюся до цього максимально позитивно. Я вірю, що ринок ще можна врятувати, якщо з'явиться еталонний регулятор і еталонний оператор, які візьмуть за модель існування західні принципи ведення бізнесу: чесно, відкрито, зрозуміло і красиво. Я за появу механізмів, які зроблять критично важким існування на ринку проєкти без ліцензії. Я за те, щоб ринок став привабливим для інвестицій, і щоб співробітникам компаній не було соромно сказати, де вони працюють, коли у школі запитають - а ким працюють твої батьки?»
Експерт відзначив, що на налагодження всіх цих процесів підуть роки й наразі гральний бізнес в Україні вже втратив кілька років й не проводилась необхідна робота. Однак він додав, що наразі війна багато що змінює.
«Ринок не можна закривати, з ринку можна отримувати великі податки. Але ринком повинен займатися той, хто розуміє цей ринок як ззовні, так і зсередини. У складі регуляторів повинні бути професіонали індустрії, а не тільки чиновники»
Попри не надто оптимістичні оцінки експертів, вони все ж висловлюють надію на те, що окремі вповноважені представники влади почнуть залучати справжніх фахівців у сфері гемблінгу й переглянуть своє ставлення до цього ринку. Також є багато готових рішень, які наразі потрібно впровадити, щоб ринок грального бізнесу в Україні запрацював як слід. Необхідна лише політична воля та компетентність у цьому питанні. Очевидно, що найближчі місяці ця галузь зазнає певних змін.