Обмеження роботи казино та ставок: детально про скандал

Минулого тижня в українському сегменті соцмереж розгорівся черговий скандал, пов’язаний з гральним бізнесом. Ба більше, ця ситуація призвела до широкої дискусії не лише серед вищих ешелонів владних структур, але й безпосередньо серед громадян.

Проблема лудоманії: незадовго до хвилі обурень

Наприкінці березня, ще до початку публічного обговорення гральної залежності в ЗСУ, на сайті Економічної Правди була опублікована стаття про незаконну рекламу азартних ігор, де була наведена статистика від НБУ. В ній було зазначено (з покликанням на слова заступника голови НБУ Дмитра Олійника), що у 2023-му році обіг гемблінгу в Україні за один місяць складав 12-15 млрд грн.

«Тобто, українці щодня витрачали в онлайн-казино приблизно 400 млн грн» — написали у видавництві.

Однак, в самій статті також наведена ремарка, що попередньо слово в матеріалі «витрачали» було виправлено зі слова «програвали».

Це важливий момент, оскільки мова йде саме про обіг коштів, а не лише про самі депозити гравців.

Втім, цілком ймовірно що ця стаття ЕП, що на момент написання цього матеріалу мала 16,728 переглядів, могла стати одним з каталізаторів початку хвилі обурень серед громадськості.

Як виникла публічна дискусія?

Все почалось із публікації військовослужбовця 59 ОМБР Павла Петриченка в соцмережах, де він розповів про проблему лудоманії серед військових Збройних Сил. Павло відзначив той факт, що на фронті дуже багато людей із вразливою психікою, спричиненою перебуванням у дуже стресовому середовищі. За його словами, через це окремі військові шукають розраду в азартних іграх онлайн та програють величезні грошові суми, а також волонтерську допомогу. 

«Непоодинокі випадки, коли ігрозалежні військовослужбовці витрачають на ігри все своє грошове забезпечення та беруть мікрокредити, цим заводячи себе та свої сім’ї в «боргову яму», або ж здають в ломбарди дрони та тепловізори, цим завдаючи шкоди не лише собі, але і побратимам» — заявив військовий.

Павло Петриченко створив електронну петицію на сайті офіційного інтернет-представництва Президента України з вимогою обмежити діяльність азартних онлайн-платформ на період воєнного стану. Також Павло додав, що його петиція не модерувалась понад тиждень. Нижче наведені основні її тези:

• заборона доступу до гральних онлайн-платформ чи офлайн-закладам всім військовим ЗСУ.
• заборонити рекламу гемблінгових майданчиків із використанням предметів чи символів, які асоціюються з війною.
• не дозволяти частинам приймати благодійну допомогу від представників грального бізнесу й заборонити благодійним організаціям співпрацювати з учасниками ринку азартних розваг.
• зобов’язати провайдерів зв’язку блокувати неліцензованих онлайн-операторів.
• заборонити ломбардам приймати в заставу товари військового призначення дрони, рації тощо).
• зробити поза законом будь-які публічні згадки про допомогу військовим від грального бізнесу.

Ця електронна петиція за один день (29 березня) набрала понад 26,000 підписів й в той же вечір на неї відреагував Президент України Володимир Зеленський. Гарант дав доручення правоохоронцям, Держспецзв'язку, РНБО та Мінцифри зібрати для нього всю інформацію з діяльності гемблінгу в Україні та перевірити вплив індустрії на суспільство.

Окрім відповіді від вищих представників державної влади, в соцмережах українці почали активно обговорювати проблему гральної залежності серед військових (і не тільки).

Вищезгадані тези військовослужбовця підхопили деякі політики. Зокрема, окремі народні депутати у своїх соцмережах розпочали жваву дискусію, а дехто навіть заявив, що проблема лудоманії є в 9 з 10 військових на передовій.

Сам автор петиції зазначив, що хоч і вдячний за те, що ця дискусія стала публічною, однак, він також помітив як окремі політичні діячі наразі заробляють собі бали в рейтинг, піарячись на цій темі.

Реакція Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей

Голова КРАІЛ Іван Рудий не лишився осторонь даної ситуації з петицією та висловив свою позицію.

Він відкинув звинувачення в тому, що легальний ринок гемблінгу в Україні спричинив масову лудоманію серед українських громадян. За його словами, гральний бізнес в Україні вже перебував поза законом з 2009 року до 2020. Проте, ця заборона фактично не діяла і всі це розуміли. 

До моменту легалізації азартних ігор в нашій країні процвітали нелегальні гральні автомати під виглядом лотерей, а також підпільні букмекерські контори. Наразі в Україні працює понад 600 нелегальних ігрових онлайн-операторів. Як зазначають у КРАІЛ - це лише ті сайти, про які відомо регулятору.

Голова комісії також нагадав про наявність в Україні держреєстру лудоманів, куди можна внести свої дані й всі легальні азартні платформи не зможуть надавати доступ до гри цим людям. Він додав, що минулий рік було зафіксовано лише 4 порушення з боку операторів, які надавали особам з реєстру гемблінгові послуги. Як зазначили в КРАІЛ, ці оператори були оштрафовані на суму в понад 14 мільйонів гривень й розслідування триває досі.

Також Іван Рудий відзначив, що не можна забороняти доступ до азартних ігор громадянам, яких немає в держреєстрі лудоманів, оскільки це конституційне право кожного.

Розмови про ліквідацію КРАІЛ: коротко про головне

Тематика розпуску Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей є актуальною вже не перший рік. Ще в листопаді 2022 року Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров в інтерв’ю популярному бізнес-виданню заявив, що планує створити проєкт закону про ліквідацію КРАІЛ. Голова міністерства аргументував свою ініціативу тим, що, на його думку, ця комісія є непотрібною державною установою та її розпуск допоможе прибрати зайву корупційну складову з державної регуляції гемблінгу. 

Днями Голова комітету ВРУ з фінансів, а також податкової та митної політики Данило Гетьманцев виступив з аналогічною пропозицією та заявив, що вимагатиме внести на розгляд до Ради законопроєкт №9256, який передбачає ліквідацію КРАІЛ. 

У своєму телеграм-каналі він також перерахував основні важливі проблеми, які повинна була розв’язати комісія для нормального функціонування грального бізнесу в Україні, серед них: запуск Державної системи онлайн-моніторингу, повний контроль за виконанням вимог щодо легальної роботи операторів, збір аналітичних даних щодо впливу азартних ігор на вразливі верстви населення й розробка за участі громадськості Правил відповідальної гри.

Чи заборонять в Україні гральний бізнес?

Ні, до цього не дійде. Наразі порівнювати нинішній період з 2009 роком просто нерозумно. Втім, зараз на поверхню дійсно вилізли ті основні проблеми грального ринку, які обговорювалися вже давно.

Ввечері 2-го квітня Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні заявив, що він радився із головами правоохоронних структур, РНБО та
Мінцифри й готуються рішення, які додадуть більше контролю над індустрією й допоможуть захистити інтереси громадськості.

На додачу, вже сьогодні Народний депутат України Ярослав Железняк у своїх соцмережах написав про те, що завтра його комітет проголосує за законопроєкт про ліквідацію КРАІЛ. Він також зазначив, що весь функціонал комісії перебере на себе Мінцифри.

Що очікує на покер онлайн в Україні?

На теренах нашої держави покер був визнаний як спорт ще у 2018 році. З того часу ставлення громадськості до нього почало поступово змінюватись в позитивний бік. 

Наразі проблема лудоманії серед вразливих до неї верств населення, перш за все, асоціюється із такими видами азартних розваг, як онлайн-казино та ставки на спорт.  

Саме тому, боятись якихось суттєвих обмежень для покеристів не варто. Цілком ймовірно, що нові рішення можновладців дещо поліпшать інвестиційний клімат в галузі й допоможуть прибрати зайві бюрократичні та корупційні складові в гральному законодавстві.

Представники легальних ігрових операторів, своєю чергою, також очікують на якнайшвидші зміни системи оподаткування в цій сфері. Оскільки зараз вибірковий контроль за роботою окремих платформ створює дисбаланс чесної конкуренції на ринку. 

Цілком ймовірно, що новостворений підрозділ перегляне рішення КРАІЛ про видачу ліцензій. Однак, скоріш за все, це відбуватиметься поступово й легальний ринок не стоятиме на місці. 

Це може трохи зачепити й покерну індустрію. Якщо говорити про ліцензовані онлайн-майданчики, то наразі в Україні лише дві платформи мають дозвіл на організацію покерних ігор в Інтернеті: VBET Poker та GGPoker.

Обидві компанії вже давно зарекомендували себе на міжнародному ринку грального бізнесу як гіганти індустрії. Тому, навіть якщо буде перегляд рішень про видачу ліцензій, найімовірніше, що це питання буде вирішене оперативно. Про це також свідчить той факт, що порядок ліцензування стане автоматизованим, з мінімальним людським втручанням.

Що стосується спортивного покеру, то в Україні продовжують проходити івенти під егідою USPF, а клуби функціонують у звичному режимі. 

Автор тексту — Валентин Мельничук