"Пишаюся українським корінням": Ендрю Остапченко — про здобуття браслета WSOP

Переглядаючи результати великих серій та окремих івентів, вже давно звернув увагу на Ендрю Остапченка. Прізвище цього американського покериста ніби промовляє: він напевно має українське коріння. Утім, жодного підтвердження в інтернеті знайти не вдалося.

Ендрю, уродженець Карлсбада (штат Каліфорнія), вперше голосно заявив про себе ще у 2017-му, коли посів 33-тє місце в Головній події WSOP та заробив понад $214,000. Тривалий час цей результат залишався головною родзинкою його профілю на The Hendon Mob. Проте згодом прийшли нові здобутки — зокрема, у 2021 році він виграв івент $2,200 NLH у межах World Poker Tour, що проходив у Голлівуді (штат Флорида).

Втім, справжній прорив стався саме цього року: кілька перемог у межах WPT, дебютний перстень WSOP Circuit, 11 ITM на Світовій серії покеру та новий бесткеш — $1,299,333 за друге місце в івенті $25,000 NLH. І, звісно, вишенька на торті — перший браслет WSOP, здобутий у події №99 ($5,000 NLH).

Саме після цього тріумфу вдалося нарешті зв’язатися з гравцем, щоб поставити запитання, яке давно не дає спокою: чи має він українське коріння? — "Так, мій прадід з України," — відповів Ендрю. І ця коротка фраза лише розпалила цікавість — хотілося дізнатися більше про його родину, шлях у покері та життя поза гральним столом.

Попри насичений графік, Ендрю знайшов час, щоб в інтерв’ю " Покерному Віснику " детальніше розповісти про себе.

Завжди хотів заробити достатньо, щоб займатися кіновиробництвом

— Вітаю зі здобуттям браслета WSOP! Чи вже встиг осмислити цей успіх? Як для тебе пройшов фінальний день турніру? І чи не тиснула психологічно поразка в гедзапі івенту #26: $25,000 NLH?

— Дякую! Чесно кажучи, мені здається, що я досі до кінця не усвідомив масштаб цієї перемоги. Я все ще в режимі гринду і вже з нетерпінням очікую на WSOP-2026.

Фінальний день для мене склався дуже вдало, за що я вдячний. Усе йшло як по маслу — мені добре заходило, і майже не доводилося ухвалювати складні рішення. Я виграв кілька важливих олінів із гіршими руками та вистояв, коли це було справді потрібно.

Щодо другого місця у $25,000 NLH — не думаю, що той гедзап якось вплинув на мою гру чи ментальний стан. Коли сідаю за стіл, намагаюся повністю відсікати все, що не стосується стратегії. У фіналі я думав тільки про одне — як правильно будувати свої діапазони залежно від тенденцій опонента.

— З чого взагалі розпочалося твоє захоплення покером і коли відчув, що готовий грати на серйозному рівні?

— Покером я захопився ще в студентські роки, десь у 2010-му. Ми з друзями влаштовували щотижневу домашню гру по $5. Спочатку я точно не був найсильнішим, але поступово втягнувся — і разом із захопленням почав рости рівень гри. На останніх курсах університету я щодня вивчав покер і навіть регулярно їздив у казино за півтори години від дому, щоб грати в кеш по $1/2.

Після випуску в 2012-му я повернувся додому й почав гриндити в казино Ocean’s Eleven. Знадобилося кілька років, щоб увійти в ритм, але з часом з’явилася стабільність — я став регулярно перемагати.

— Чи є в тебе гравці, на яких рівняєшся?

— Мої улюблені гравці — Філ Лаак і Гус Гансен. Я обожнював спостерігати за їхньою грою на High Stakes Poker. Філ завжди коментував гру просто під час роздач, і це було дуже дотепно. Його нестандартний стиль — це окреме задоволення.

Щодо Гуса, то мені дуже імпонує його поведінка за столом. Саме він навчив мене, що якщо ти зберігаєш баланс у міміці, то неважливо, чи показуєш емоції — головне, щоб це було врівноважено. Він довів, що для успішної гри зовсім не обов’язково мати класичне "покерне обличчя".

— Хочеться більше дізнатися про тебе поза межами покерного столу. Чим займаєшся в житті?

— Хоч я й люблю покер, моєю справжньою метою завжди було заробити достатньо грошей, щоб займатися іншим захопленням — кіновиробництвом. Я вивчав це в університеті, а нещодавно разом із моїм другом Джоном Генрі Гінкелем заснував продакшн-компанію Liaison Pictures. Тож коли не граю в покер і не вчу гру — працюю над створенням фільмів.

— Цікаво! Розкажи про це більше: які проєкти зараз створює ваша студія? Це документальні фільми, художні, анімація? І які стрічки ти вважаєш своїми улюбленими?

— Наша продакшн-компанія працювала над кількома документалками — зокрема, про проблемних підлітків і про відомого коронера з Лос-Анджелеса. Також ми працювали над проєктами в жанрі жахів та анімації. Найсвіжіша робота — короткометражка у постановці Чарлі Кауфмана (володар "Оскара" за найкращий оригінальний сценарій — "Вічне сяйво чистого розуму", — прим. авт.), яка буде представлена на Венеційському кінофестивалі.

Ми беремо участь у багатьох різнопланових проєктах. Якщо хочеш дізнатися більше — можеш зазирнути наliaisonpictures.com.

Щодо улюблених фільмів, то якщо говорити про ті, до яких я мав стосунок — це, мабуть, Morning Joy. Це анімаційна короткометражка, яку зняв мій друг Джон Генрі Гінкел. А загалом я великий фанат братів Коенів — люблю Miller’s Crossing ("Перехрестя Міллера") і No Country for Old Men ("Старим тут не місце"). Також подобаються The Revenant ("Легенда Г’ю Гласса"), Oldboy ("Олдбой") та класика 1962 року Lawrence of Arabia ("Лоуренс Аравійський").

— Чим займаєшся у вільний час?

— Якщо чесно, зараз у мене не так багато хобі поза покером — постійні переїзди не залишають надто багато вільного часу. Проте коли повертаюся додому, люблю ходити в походи з дівчиною, грати в гольф, настільні ігри, Magic: The Gathering, бігати та дивитися фільми.

"Мій прадід родом із Чорнобильського району"

— Розкажи більше про своє українське коріння. Чи знаєш, з якого саме міста чи регіону був твій прадід? Чи доводилося коли-небудь бувати в Україні — і якщо ні, то чи хотів би відвідати? Можливо, товаришуєш із кимось з українських покеристів?

— Я розпитав у свого дідуся все, що він пам’ятає про батька. На жаль, єдине, що йому залишилося в пам’яті — це те, що його батько був родом із Чорнобильського району. В Україні я ще не був, але дуже хотів би відвідати її одного дня.

Я зустрічав кількох українських гравців на покерному турі. Вони надзвичайно доброзичливі, але водночас дуже складні суперники. Я дуже їх поважаю.

— Які в тебе плани в покері на найближче майбутнє? Є мрія чи конкретна ціль, яку хотілося б досягти?

— Чесно кажучи, до останнього часу я не мав чіткого плану щодо покеру — окрім як заробляти, щоб фінансувати свої кінопроєкти. Але кілька днів тому я глянув на свій рейтинг GPI (Global Poker Index) і побачив, що піднявся з 38-го місця на 11-те (до речі, Ендрю — вже дев’ятий, а очолює рейтинг Джессі Лоніс, — прим. авт.). Бути так близько до вершини — дуже мотивує. Тепер хочу гриндити ще активніше і подивитися, чи зможу дістатися першої позиції.

— Яку пораду ти б дав тим, хто мріє виграти браслет WSOP? І що хотів би сказати українцям?

— Моя порада — спробуйте відокремити себе від грошей і результатів. Коли я сідаю за турнір, я ніколи не думаю про байін чи потенційний виграш. Я думаю тільки про те, як зіграти якомога краще. Якщо ви боїтеся вилетіти або нервуєте за фінальним столом — це просто означає, що треба більше практики. В ідеалі, коли вилітаєш із турніру, маєш відчувати лише одне — бажання стати кращим.

Мій дідусь завжди казав, що нашу витримку й стійкість ми успадкували від українських предків. Думаю, ці якості в покері неоціненні. Я пишаюся, що маю українське коріння. Я підтримую Україну й вірю в мир і світле майбутнє.

— Дуже дякую, що приділив час і розповів про себе. До речі, минулого року ми записали інтерв’ю з Ранією Насреддін , а вже за кілька місяців вона перемогла на церемонії Global Poker Awards у номінації "Прорив року" (Breakout Player of the Year). Щиро бажаю тобі не менш гучного прориву — і нових успіхів як за покерним столом, так і в кіноіндустрії.

— Було б чудово (сміється). Сподіваюся, це знак!