Постійне самовдосконалення, робота над стратегіями та психологією, оптимізація процесів та рішень. Поза сумнівом, усе перелічене є ознаками повноцінної трудової діяльності або узагальнено - професії. У нашому випадку професійного гравця-покериста. Втім, багато хто мав досвід негативного ставлення до покерної сфери з боку близьких, зрештою соціуму як такого.
В цій статі спробуємо знайти ключ до відповіді як усунути упередженість з боку оточення та правильно розставити акценти щодо оригінальності професійного шляху покериста.
А може жодної оригінальності немає? Кожен зробить свої висновки наприкінці.
Перш за все розберемо причини та джерела упередженості у мислені широкого загалу людей щодо картярства та покеру серед українців.
Більшість старшого покоління наших співгромадян є вихідцями із радянського соціуму. У переважній більшості вони є носіями консервативного сприйняття поняття роботи. Перша асоціація, що виникає у голові такого типу людини - стабільність.
Повний антагонізм до такого явища як ризик.
Годі й казати, що водночас карти є уособленням азарту, безрозсудності та легковажного ставлення до грошей. Не в останню чергу це пов’язано із феноменом шулерства, який процвітав у радянські часи. Ба більше, в деяких людей є уявна прив’язка картярства до кримінального світу чи навіть тюрми (карти - захоплення ‘’антиклассових елементів’’ або ув'язнених). До речі, схоже ставлення було до такого явища, як татуювання.
У купі із релігійними штампами, виникло підсвідоме уявлення, що гра справа брудна й не може бути чесною за замовчуванням. Винятком може бути гра із родичами на дачі або в студентському гуртожитку, де немає жодного “інтересу”.
Професійний покер, як будь-яка індивідуальна трудова діяльність, це завжди інвестиція. Інвестиція часу, зусиль, ресурсів та грошей. Суттєва деталь, що відрізняє покерну діяльність від класичного бізнесу - гравець користується останнім інструментом значно інтенсивніше, ніж умовний власник кав’ярні за рогом.
Утім, будь-яка інвестиція завжди несе ймовірність не виправдати сподівання, саме в цьому і полягає дотичність до ризику.
Серед усталених сучасних професій доречно буде використати порівняння із біржовим трейдером. Він приклад синергії аналізу, математики та інвестування, що веде до генерації прибутку, так само як і у покері - на певній дистанції.
Для аргументування своєї позиції доведіть до співрозмовника головну тезу, що покер - це не гра проти системи, де система сама диктує правила, які їй вигідні.
Покер, перш за все, гра з людьми, а не з картами як такими чи казино. Це головна відмінність від решти середовища гемблінгу (ставок, інших карткових ігор та слотів) й саме вона відокремлює покер як гру майстерності/скіллу.
Найкращим доказом буде демонстрація софту для покращення гри або збору статистики, принаймні про це важливо згадати. Ваш Microsoft Office та СRM-cистема - це солвер, трекер та HUD.
Сам факт наявності інструментів для покращення результатів є красномовним свідченням наведеної вище характеристики покеру, де випадковість не має вирішального значення. Існування солверів вже є найкращим доказом, що гра це математично обґрунтоване середовище, яке будується навколо правильних рішень, та простежуванні частот і балансу.
Водночас топові руми зацікавлені в максимальній прозорості та чесності гри й мають прибуток з комісії/рейку. Вони мають зацікавленості у виграші конкретного взятого гравця або групи людей. А регулятори з боку держав пильно стежать за дотриманням цих принципів. Це важливі тези для людей, що мають лімітовану обізнаність у темі онлайн-покеру, тож доцільно буде відзначити у розмові і їх.
Авжеж, можна згадати й про наукові дослідження на тему фактору скіллу у покері, як наприклад праця Інго Фідлера та Яна-Філіпа Рока з Університету Права та Економіки Гамбурга (ще далекого 2009 року). Висновок: покер - це гра, де кваліфікація гравця впливає на результат із течією дистанції й набуває статистичної закономірності. Якщо перекласти на звичну для покериста термінологію, то це фактор EV.
Знов таки, сама еволюція інструментів для покращення гри (солвери) вже створила нову реальність, де вирішальність навичок та переваги над полем (edge) є по суті аксіомою у сучасному світі покеру.
Під кінець треба справедливо підійти до відповіді на запитання - чи є сучасний покер азартною грою?
Головне, що треба усвідомлювати та завжди пам’ятати гравцю і його оточенню: покер - важка справа, яка не пробачає помилок. Ані в рішеннях, ані в сприйнятті самої філософії гри.
Ціна яку платить кожен покерист може проявлятись у найнеприємніших виявах - як то десоціалізація, часті порушення емоційного здоров’я та в багатьох інших проявах.
А монетизацію зусиль гравця, часом доводиться чекати тижнями та місяцями…
Обираючи шлях професійного покеру, усвідомлюйте свій вибір та не забувайте, що головне у житті кожної людини - близькі та сім’я. Цінуйте їх та будьте щасливі!