Матеріали на цьому сайті мають суто ознайомлювальний характер. Ми не закликаємо завантажувати, встановлювати додатки, чи робити депозити в ігрових платформах, які нерегульовані чинним законодавством України.
У корейському Чеджу стартувала серія Triton One. Серед її учасників цього разу помічені двоє українців - Ігор Ярошевський та Артем Кобилинський, який у березні саме тут здобув гучну перемогу, ставши чемпіоном турніру з Шортдеку з байіном $30,000.
Втім, коли мова заходить про справжні рекорди Triton, першим на думку спадає Джейсон Кун. Американець є абсолютним рекордсменом серії - на його рахунку вже 12 титулів, останній з яких він здобув у травні в Чорногорії. Кун також посідає третє місце в all-time money list, маючи за кар’єру приголомшливі $66,6 мільйона призових. Половину з цієї суми він заробив саме у турнірах Triton.
В інтерв’ю для Poker.org Джейсон відверто розповів про свою кар’єру, ставлення до рекордів і сучасний покер.
“Я граю у турніри з невеликими полями. Не думаю, що справа в якійсь надлюдській майстерності. Я виходив у гедзап 14 чи 15 разів і переміг у 12 з них. Це не тому, що я найкращий гедзап-гравець у світі, а тому що мені просто дуже щастило.
Подивіться на Айзека Гекстона - одного з найсильніших гедзаперів усіх часів. Він шість разів грав у фінальних дуелях Triton і жодного разу не виграв. Є багато таких статистичних моментів, які виглядають ефектно. Але правда в тому, що я граю невеликі поля і просто добре ловлю момент, коли це потрібно”.
“Перше місце у списку найбільш успішних за призовими гравців світу не є моєю метою. Один з моїх найближчих друзів - Стівен Чідвік. Він зараз другий і неминуче стане номером один. Думаю, він обжене всіх із серйозним відривом, бо він грає величезні об’єми і просто не може насититися покером.
Я ж покер люблю, але ненавиджу, як глобальні серії впливають на моє здоров’я. Подорожі, безсонні ночі до четвертої ранку - це більше не для мене. Саме це, мабуть, і не дозволить мені колись стати першим.
Для мене головне - правильно використовувати час і заробити якомога більше. У цьому плані я досягнув чудового результату. Я вже понад десять років граю в найбільших кеш-іграх світу і це, напевно, моя найбільша гордість”.
“Якщо говорити про переломні моменти, то все почалося з великої перемоги у недільному турнірі на PokerStars. Це був $11 івент на понад 25,000 учасників, і я виграв $25,000 без жодних домовленостей. Того ж дня я ще оформив друге і третє місце в інших турнірах і підняв понад $40,000, маючи банкрол у $800.
Для мене PokerStars завжди залишиться особливим брендом - ностальгія і водночас справжня історія покеру. Я радий бути тут, адже бачив індустрію з усіх боків і можу стати тією ланкою між новим і старим поколінням гравців”.
“Це чудово. Там не було фейку - хлопці реально грали на великі гроші. Люди думають, що гайролерські турніри - вершина покеру. Але насправді по всьому світу є гравці, які регулярно виставляються в ігри з байінами в мільйон доларів.
Я сам написав Monarch у X, що готовий грати з ним гедзап матчі по $2 мільйони. Якщо ж мова піде про $5 мільйонів, тоді доведеться шукати інвесторів”.
“Я не прихильник саморозвиткових гуру. Просто ділюся речами, які покращили моє життя і кар’єру.
Особливо на початку шляху легко потрапити в пастку заздрості. Дивишся, як хтось робить помилки і все одно виграє, і це з’їдає зсередини. Я бачив, як така токсичність руйнувала багатьох.
Я завжди кажу: ми не так змагаємося один з одним, як із рейком, податками та власною психікою. Щиро радіти чужим перемогам - це справді звільняє. Це дозволяє самому грати у покер на вищому рівні”.
“Часто кажуть, що нова школа покеру - це нудні “роботи”. Але справа не в людях, а в ринку. Сьогодні він винагороджує не яскравих емоційних персонажів, а стриманих і надзвичайно конкурентних.
Уявіть стіл, де п’ять Чідвіків. Якщо ви проявите зайву емоцію, вони все побачать і використають проти вас. Це природа гри.
Але поза столом ці хлопці - чудові, глибокі та різнобічні люди. Той самий Чідвік - геній, любить читати класичну філософію, прекрасний друг і батько. Просто у грі цього ніколи не буде видно. І, мабуть, настав час показати світові справжні характери цих людей”.