Інфрачервоні мітки на картах й приховані камери: як обманюють у приватних іграх

Минулого тижня світ спорту сколихнула новина про арешт кількох зірок НБА, причетних до організації приватних покерних ігор, які виявилися масштабною шахрайською мережею.
За даними американських ЗМІ, цю схему протягом десятиліть курували три мафіозні родини, що діяли на території США. Гучна операція ФБР отримала кодову назву "Флаш Рояль" — і стала справжньою сенсацією.

Та для Метта Беркі, одного з найвідоміших американських покеристів і тренерів, ця історія не стала сюрпризом.

"Ще два роки тому я казав, що ці ігри не були чесними. А загалом вони відбувалися з 2019 року".

Коли новина про арешти Чонсі Біллапса, Деймона Джонса і Террі Роз’єра вибухнула в медіа, телефон Беркі буквально розривався від дзвінків.

"Я прокинувся вранці, відкрив соцмережі — і побачив, що Чонсі Біллапса заарештовано. Тоді одразу зрозумів, про що йдеться. З того моменту все закрутилося".

В інтерв’ю для Poker.org Метт Беркі детально розповів, як отримав запрошення на одну з таких "елітних" ігор, чому відмовився, які методи шахрайства використовували організатори, які інші гучні випадки він пам’ятає — і що ще може випливти під час розслідування.

Як Беркі дізнався про гру і чому відмовився

Беркі пояснив, що подібні приватні high-stakes ігри із залученням знаменитостей — звична справа у Лос-Анджелесі чи Лас-Вегасі. Їх часто організовують навколо відомих персон, щоб додати престижу, але саме це нерідко приховує шахрайські схеми.

"Такі ігри з’являються постійно. Їх проводять різні люди, які намагаються залучити гравців. Для мене мати доступ до приватних ігор з великими ставками — не щось нове".

Та цього разу, каже він, щось одразу виглядало не так. Запрошення він отримав ще у 2019 році, і спершу все виглядало звично, але список учасників його насторожив.

"Деякі запрошені здавалися дуже дивними. Вони не мали нічого спільного з іграми такого рівня. А коли бачиш, що туди запрошують буквально кожного професіонала підряд - це вже не схоже на випадковість".

Крім того, серед організаторів був геймраннер із сумнівною репутацією, відомий тим, що в минулому його ігри викликали підозри у нечесності.

"Один із тих, хто організовував гру, мав давню репутацію людини, яка не проводить чесні ігри. Тому рішення було простим — я відмовився".

Як виявилося, не даремно. Кілька його друзів таки зіграли в цій грі й програли великі суми, відчувши, що "щось було підкручено".

"Вони втратили багато грошей і були дуже підозрілі щодо того, що відбувається. Уже за кілька місяців ми всі були майже впевнені, що їх обдурили".

Як саме відбувалося шахрайство

У розмові Беркі детально пояснив технічну схему обману, водночас спростувавши версію, яку поширили журналісти. Зокрема, він назвав міфом історію про "рентгенівський стіл".

"Уся ця історія про X-ray-стіл — повна нісенітниця. Це просто нерозуміння технології, яку насправді використовували"

Як саме це працювало

1. Інфрачервоні мічені карти. Кожна карта мала спеціальний невидимий маркер, який зчитувався через інфрачервоне світло. Камери бачили ці мітки, тоді як для людського ока карти виглядали звичайними.
   "Це ніби штрихкод на кожній карті. Камера читає всю колоду зверху донизу, як сканер у супермаркеті".
    
2. Приховані камери у зоні дилера. Шахраї розмістили їх у лотку для фішок, де ніхто ніколи не перевіряє. Камери сканували колоду і передавали інформацію спільникам, які бачили всі карти заздалегідь. Ту саму інформацію отримував гравець за столом, який був у змові. 

"Гравець, який був частиною схеми, міг використовувати брелок або телефон, щоб зчитувати карти під час здачі. Технологія сканує колоду зверху донизу, як сканер купонів у магазині, і фіксує порядок від першої до п’ятдесят другої карти. Потім ця інформація передається шахраєві за столом. Вони знали, хто виграє роздачу, ще до того, як була відкрита перша карта. Але насправді це не така вже й "висока технологія". Просто коли ти повністю контролюєш закулісся — зробити це неважко".

3. Передача сигналу гравцям через навушники чи спеціальні пристрої. Завдяки цьому вони отримували підказки в реальному часі й могли діяти бездоганно точно у ключових роздачах.

Беркі наголосив, що подібна операція неможлива без участі організатора гри.

"Таке стається, коли ти повністю контролюєш "бек-офіс". Якщо геймраннер корумпований, дуже легко підмінити колоду, встановити камери та налагодити передачу даних".

Чому це неможливо в казино

Беркі наголосив, що подібне шахрайство неможливе в ліцензованих казино, де все суворо контролюється.

"У казино такі речі практично неможливі. Шефлери захищені, усе під відеонаглядом".

Будь-яка спроба підміни колоди або втручання в обладнання буде одразу помічена системами безпеки.

"Щоб це зробити в казино, треба зіпсувати всю систему зсередини — а це майже неможливо. Хтось обов’язково помітить".

Інша річ — домашні або напівлегальні клуби, де гравці часто сліпо довіряють організатору.

"Коли граєш у нерегульованому клубі, ти фактично віддаєш усю довіру одній людині — організатору. А ця людина має фінансовий стимул заробити якомога більше".

Саме тому, за його словами, усі "страшні" історії з шахрайством відбуваються лише в таких середовищах, де немає жодного контролю чи зовнішнього нагляду.

Інші відомі випадки шахрайства

Беркі пригадав, що подібні історії вже траплялися в інших містах і навіть у відомих покерних локаціях.

"У Х’юстоні кілька років тому була гра, де Лендон Тайс і ще кілька людей стали жертвами шахраїв. Майже напевно там використовували шефлер DeckMate 2".

Ще один випадок стався у Вегасі, де група гравців використовувала кільця з камерами, щоб підглядати за картами під час здачі. Їх викрили та довічно забанили у казино.

"Такі витівки потребують високої технічної підготовки, але у контрольованих середовищах їх завжди ловлять. Якщо забрати технології зі столу — вони стають марними".

Беркі визнає, що покер неможливо повністю убезпечити від шахраїв, але регульовані локації мінімізують ризики.

"Якщо гравці не стежать за чесністю гри — це лише питання часу, коли їх обдурять. Але у казино все швидше викривається".

Що ще може спливти у справі

За словами Беркі, ця історія — лише вершина айсберга. Він переконаний, що згодом спливуть нові імена та зв’язки.

"Я певен, що нові подробиці з’являться. Чи будуть додаткові зв’язки з іншими шахрайськими мережами — побачимо".

Серед можливих напрямів він назвав "справу Тоні Марса", домашні ігри Чада Пауера, клуби в Х’юстоні й інші приватні ігри, що вже фігурували у чутках.

"Можна легко назвати з пів десятка ігор, у яких брали участь ті самі люди — і всі вони, найімовірніше, були нечесними".

Беркі також не виключає зв’язку покерних схем зі спортивними ставками та іншими фінансовими маніпуляціями.

"Я не здивуюся, якщо все це виявиться пов’язаним із нещодавніми скандалами у спорті — від Отані (бейсбольна зірка, - прим.ред.) до Джонте Портера (баскетболіст, довічно дискваліфікований за ставки, - прим.ред)".

За його словами, подальший розвиток подій залежить від ФБР і федеральних прокурорів, але навіть без офіційних документів масштаб шахрайства очевидний.

"Не здивуюся, якщо з’ясується, що це одне й те саме угруповання, розпорошене по десятках ігор. Упевнений, є ще багато того, про що ми поки не знаємо".