Як навчитися вигравати в покері: система Фараза Джаки

Фараз Джака — відомий американський гайролер, який за кар’єру у живих турнірах виграв майже $10,000,000 призових. У покерному середовищі за ним давно закріпилося прізвисько The Toilet — не через гру, а через незвичний спосіб життя для людини його статусу та статків.

Протягом тривалого часу Джака не мав постійного дому й жив як кочівник. Його життя складалося з постійних подорожей світом. Особливе місце у тревел-спогадах Фараза займає й Україна. Зокрема, він із теплом згадував поїздку з Києва до Івано-Франківська, яку здійснив, аби провідати друга з коледжу, а також недовгий період життя в нашій країні — за словами покериста, один із найкращих у його житті.

Один із найкращих років у кар’єрі

Днями Фараз Джака, наслідуючи популярний серед покеристів тренд, опублікував допис зі своєю статистикою за 2025 рік, назвавши його одним із найкращих у кар’єрі. Найгучнішим результатом з точки зору призових стало 13-те місце у Головній події WSOP Paradise, яке принесло американцю $520,000.

Загалом за рік Джака зробив у живих турнірах 117 входів, витративши на байіни $842,172, та заробив у них $1,670,261 призових. Таким чином, чистий профіт склав $828,089, але це без урахування результатів в інтернеті. У різних онлайн покер-румах Фараз відіграв 96 турнірів, за підсумками яких втратив $38,320. Тож сумарний результат року в покері — $803,852. Щоправда, у своєму дописі Джака не уточнив, чи враховує ця цифра податкові відрахування.

Втім, головна мета його публікації полягала зовсім не в демонстрації цифр. Джака прямо наголошує: не обов’язково робити покер своєю професією, щоб залишатися плюсовим гравцем і на рівних конкурувати з найсильнішими у світі. На його думку, вирішальну роль відіграють не обсяги гри, а підхід до процесу:

"Потрібен чіткий процес, швидка й чесна оцінка твоєї гри, доступ до якісних інструментів і сильних гравців, а також дисципліна, що зосередитися на моментах, які дійсно рухають ROI".

Саме цю ідею Фараз і розвинув далі, детально поділившись власним досвідом та порадами, як залишатися конкурентним у турнірному покері, поєднуючи улюблену гру з веденням бізнесом та сім’єю.

"Це був справді сильний рік для мене — я абсолютно перевершив очікування. Водночас, з огляду на особливості турнірного покеру й відносно невелику вибірку, результати можуть різко коливатися з сезону в сезон.

У моїй кар’єрі були роки, коли я заробляв значно менше або й узагалі завершував у мінусі — і це цілком нормально для турнірного покеру.

Втім, мене значно більше за будь-який окремий рік цікавить якість мого процесу, прибутковість ухвалених рішень і довгострокова стійкість підходу на дистанції в десятиліття, а не один успішний сезон".

"Перевагу має забезпечувати якість навчання, а не його кількість"

Перш ніж перейти безпосередньо до порад, Фараз Джака навів розширену статистику за 2025 рік і пояснив, у якому контексті слід сприймати його результати. За словами американця, протягом року він провів 26 днів безпосередньо в переїздах, а загалом 166 днів — у режимі подорожей, проживаючи поза домом під час турнірних серій.

Далі Джака порівняв свій обсяг гри з класичним фултайм-підходом у живому покері:

"За рік я зробив 117 входів. Для порівняння: професійний покерист зазвичай грає 220–300 живих турнірів на рік, проводячи за грою 250–300 днів.

Щоб робити справді змістовні висновки про рентабельність інвестицій у турнірний покер, потрібно зіграти щонайменше 600 живих турнірів або понад 1000 онлайн — і навіть цього інколи може бути недостатньо, залежно від байінів, структури та розміру поля.

Упродовж чотирьох попередніх років я в середньому грав 70–75 живих турнірів за сезон — і, найімовірніше, саме на цій цифрі зупинюся й надалі. Це свідомий вибір способу життя.

У свої 20 років я грав повний робочий день і отримував від цього задоволення. У 30 років перейшов на часткову зайнятість, щоб розвивати підприємництво й будувати спосіб життя, сприятливий для виховання сім’ї. Зараз більшу частину мого часу займають бізнес, двоє дітей (третя — на підході), тренерська робота та турбота про здоров’я, адже мені вже 40.

Я граю приблизно 25–30% від обсягу повноцінного професіонала, тому мою перевагу має забезпечувати якість навчання, а не його кількість".

Саме з цього логічно випливає ключове запитання, яке Джака ставить перед собою й читачами: як залишатися успішним у турнірному покері за обмеженого часу?

Першою й головною порадою він називає принцип "пріоритет спотів, які мають найбільше значення":

"Це найбільша перевага як для професіоналів, так і для любителів. Я визначив десять найпоширеніших ситуацій, які регулярно виникають у MTT, і переконався, що я дуже сильний саме в них.

Близько 80% усіх турнірних рішень можна покрити, витративши приблизно 20% часу на навчання. Замість того щоб заучувати солверні рішення, я шукаю закономірності, спрощую стратегії та формую евристики — правила, які легко згадати й застосувати під тиском".

Як вчитися ефективно, а не багато: структура підготовки від Фараза Джаки

Усю роботу над покращенням своєї гри американець чітко структурує, поділяючи навчання на три категорії, кожна з яких виконує окрему функцію. 

1. Найчастіші споти

Першу категорію Джака називає фундаментом усієї підготовки. Йдеться про 10 найпоширеніших ситуацій, які регулярно виникають у турнірному покері — саме вони потребують постійного повторення та закріплення.

Ці споти він підсилює на постійній основі, адже саме в них ухвалюється більшість рішень протягом турнірної дистанції. Логіка проста: якщо автоматизм і впевненість у базових моментах доведені до високого рівня, гравець значно рідше помиляється там, де це трапляється найчастіше.

2. Фінальні столи, ICM та гедзап

Другий блок підготовки порушує правило "фокусуйся лише на частому". Фінальні столи та гедзапи трапляються не так часто, тому багато гравців відкладають їхнє вивчення "на потім". На думку Джаки, це одна з найбільших помилок у турнірному покері.

Річ у тім, що саме ці ситуації формують непропорційно велику частку ROI, адже на фінальних стадіях зосереджені найбільші призові. Кілька правильних або неправильних рішень у фіналці можуть мати значно більший фінансовий ефект, ніж десятки дрібних спотів на ранніх етапах.

Тому Джака працює з цим напрямом системно:

• один повністю сфокусований тиждень щокварталу він присвячує аналізу ICM-фінальних столів;
• двічі на рік окремо повертається до гедзапів.
   

3. Список особистого дискомфорту

Третю категорію Джака вважає інструментом точкового росту. Він постійно веде список ситуацій, у яких під час гри регулярно відчуває невпевненість, сумніви або внутрішній дискомфорт.

Це не абстрактне "треба підтягнути гру", а конкретні споти, які:

• складно зіграти автоматично;
• викликають внутрішній конфлікт під час роздачі;
• часто залишаються з відчуттям "я не впевнений, що зробив правильно".
   

Коли в нього з’являється час вийти за межі підтримки форми, Джака не витрачає енергію на пошук тем — він точно знає, над чим працювати далі. Саме ця категорія відповідає за поступовий, усвідомлений прогрес без хаотичних стрибків між темами.

Таким чином, підхід Джаки до навчання — це не гонитва за обсягами чи модними концепціями, а чітка ієрархія пріоритетів. Але навіть найкраща структура не працює без якісного зворотного зв’язку — і саме цьому аспекту він приділяє особливу увагу далі.

Люди важливіші за солвери: друга опора підходу Джаки

Другою ключовою частиною свого підходу Фараз Джака називає побудову сильного кола однодумців і швидкого зворотного зв’язку. За його словами, одна з найбільших помилок, яких припускаються part-time гравці, — це навчання в ізоляції з переконанням, що солвер здатен повністю замінити людський погляд.

Реальність, на думку Джаки, значно жорсткіша: більшість гравців користуються солверами неправильно, але не мають поруч нікого, хто міг би вказати на помилки або поставити під сумнів хибні висновки. У результаті неправильні ідеї закріплюються й поступово перетворюються на стійкі звички.

Коли обсяг гри обмежений, швидкість зворотного зв’язку стає критично важливою. Саме тому, підкреслює Джака, поруч мають бути люди, яким ви довіряєте, — ті, хто здатен прокачати ваше мислення та проаналізувати рішення ще до того, як помилки почнуть коштувати грошей.

У практичній площині він формулює кілька простих, але принципових рекомендацій:

• навчатися разом із гравцями на своєму рівні або трохи вище;
• платити за доступ до людей, які вже перебувають там, куди ви прагнете потрапити;
• делегувати частину навчання, коли час обмежений.

Мінімальний стандарт, на його думку, — мати хоча б груповий чат або доступ до Discord-спільноти, де можна регулярно обговорювати роздачі з іншими гравцями, не залишаючись наодинці зі своїми сумнівами.

Джака зізнається, що протягом року неодноразово сумнівався у власних рішеннях або помилково застосовував нові концепції. І дуже часто коротка розмова з колегою допомагала швидко розставити акценти, зняти внутрішню напругу й повернутися до гри з холодною головою.

Індивідуальний коучинг: чому він потрібен навіть топгравцям

Третьою складовою свого підходу Фараз Джака називає регулярний індивідуальний коучинг. Приблизно раз на місяць він залучає гравця топ-рівня, щоб детально розібрати глибокі проходи або роздачі, які під час гри викликали сумніви.

Важливий акцент Джаки — коучинг не є інструментом виключно для початківців. Навпаки, часто він найбільш цінний саме тоді, коли гравець вже багато робить правильно, але прагне зменшити кількість сліпих зон або делегувати частину навчання, щоб не витрачати час на самостійний хаотичний пошук відповідей.

На найвищому рівні, підкреслює Джака, професіонали постійно навчаються один в одного. Ніхто фізично не має часу глибоко опрацьовувати всі аспекти гри, тому спеціалізація та обмін знаннями стають критично важливими. Саме коучинг дозволяє швидко отримувати концентрований досвід і бачити гру під іншим кутом.

Інструменти як помічник, а не чарівна пігулка

Четвертою опорою свого підходу Фараз Джака називає доступ до правильних інструментів і вміння ними користуватися. Йдеться не про гонитву за всіма можливими сервісами, а про базовий набір, який дозволяє швидко перевіряти рішення й не втрачати EV у ключових моментах.

• Префлоп-діапазони з урахуванням ICM

Для Джаки це питання без компромісів. За його словами, він досі дивується, скільки гравців роками грають турніри, але не користуються префлоп-чартами з ICM-адаптацією. Він порівнює це з роботою рієлтора без доступу до бази об’єктів.

У своїй практиці Джака використовує GTO Wizard, наголошуючи, що навіть базові безплатні інструменти дозволяють закрити значну частину префлоп-рішень і не грати "на відчуттях" у ситуаціях із тиском ICM.

• Постфлоп-солвери: не обов’язково запускати, але потрібно розуміти

Водночас Джака застерігає: якщо ви лише починаєте серйозніше вивчати гру, не варто змушувати себе одразу запускати солвери. Значно важливіше — навчитися читати результати: розуміти частоти, логіку ліній і ключові відхилення.

Це необхідно хоча б для того, щоб:

• адекватно сприймати навчальні матеріали;
• брати участь в обговореннях роздач у групових чатах;
• не інтерпретувати солверні рекомендації хибно.
   

• ICM- та префлоп-інструменти для просунутих гравців

Окремо Джака згадує такі сервіси, як ICMizer та HoldemResources, які дозволяють будувати кастомні префлоп-діапазони й експлойти з урахуванням конкретних суперників.

Втім, він чесно визнає: такі інструменти потребують часу. Оскільки зараз він не має на це часу, то частіше:

• дивиться тренувальні відео, де інші коучі підсумовують проведену роботу;
• або делегує запуск конкретних спотів стороннім спеціалістам.
   

• Відпрацювання спотів до автоматизму

Ще один важливий елемент — практичне закріплення. За словами Джаки, жодна концепція не працює без повторень. Тому після перегляду навчального відео він виділяє 15–30 хвилин на відпрацювання конкретного споту — щоб закріпити теорію практикою. 

Для цього він знову ж таки використовує тренувальні можливості GTO Wizard, наголошуючи: короткі, але регулярні сесії значно ефективніші за рідкісні й перевантажені навчальні марафони.

Реальний обсяг навчання: 4 години на тиждень

Окремо Фараз Джака зупинився на тому, скільки часу він реально приділяє навчанню. Його ціль — близько чотирьох годин на тиждень, і цей показник він не намагається прикрасити чи подати як "мінімум для успіху".

Структура навчання виглядає так:

• 1–2 години — перегляд тренувальних відео;
• близько 1 години — розбір роздач;
• приблизно 1 година — обговорення роздач із колегами або тренерами;
• 15–30 хвилин — відпрацювання конкретних спотів через повторення (не щотижня);
• 90 хвилин індивідуального коучингу — раз на місяць.

Водночас Джака чесно визнає: на практиці повні чотири години виходять далеко не щотижня. За його словами, лише приблизно в третині тижнів йому вдається виконати весь запланований обсяг, а в решту часу він навчається настільки, наскільки дозволяють обставини та поточні пріоритети.