Матеріали на цьому сайті мають суто ознайомлювальний характер. Ми не закликаємо завантажувати, встановлювати додатки, чи робити депозити в ігрових платформах, які нерегульовані чинним законодавством України.
Філ Гальфонд у новому матеріали, на своєму сайті, розібрав, чому солвер хоче ставити невеликий сайзинг у певних спотах.
З натсовою рукою хочемо добрати багато, а з блефом — вибити опонента з банку. Останнім часом дрібні ставки почали використовувати все більше і більше. Хоча, популярні вони вже були давно. Даніель Негреану називав таку стратегію смолболом. Він мав на увазі дрібну ставку на тьорні, щоб не отримати великий барель від опонента.
Щоб мати розуміння, коли потрібно ставити дрібно, знайдіть для себе причину цього барелю. Найпростіше, збільшуємо банк, маючи перевагу по силі руки. Зрозуміло, що ми міксуємо з блефами. Наш опонент повинен відколювати нас із певною частотою, яка називається «мінімальною частотою захисту» (MDF).
Маленький сайзинг годиться для того, щоб поставити з руками, які не підходять для великого бета. Скажімо, у вас рука, яка виграє шоудаун у 70% випадків, і ви хочете з нею дібрати (наприклад, 8-7 на дошці 8-3-3-6-К). Якщо ви поставите пот, то вам заплатять у 50% випадків. Це 30% рук, які вас б'ють, та 20% блафкетчерів. Тобто у 3 з 5 випадків ви програєте, тому це поганий вел’юбет. Якщо я поставлю 33% поту, то тепер повинні платити у 75% випадків. Тобто вже з 45% рук гірше. Так вел’юбет стає вигідним.
Матеріал взято із сайту Філа Гальфонда
Автор тексту — Фенікс Коментаторович