Матеріали на цьому сайті мають суто ознайомлювальний характер. Ми не закликаємо завантажувати, встановлювати додатки, чи робити депозити в ігрових платформах, які нерегульовані чинним законодавством України.
Переможець Головної події WSOP 2003 року Кріс Манімейкер в інтерв’ю Poker.org поділився спогадами про початок співпраці з PokerStars та вплив Ісая Шейнберга на його кар’єру.
"Звичайний бухгалтер з Теннессі" відзначив, що після свого найгучнішого успіху не був завалений пропозиціями щодо співпраці. Річ у тім, що в той час не існувало великої кількості покер-румів, а поняття амбасадора взагалі було новим. PokerStars фактично став першим майданчиком, який серйозно зайнявся просуванням через професійних гравців.
"Моя зарплата становила $5,000 на місяць. Для мене це було наче казка: вони збиралися платити $60,000 на рік за те, що я фактично нічого особливого не робив. Це було більше, ніж я заробляв на роботі бухгалтера. Я одразу погодився".
Контракт уклали на три роки. Проте вже у перший рік PokerStars досягнув шалених успіхів, зокрема кількість депозитів у румі зросла на тисячі відсотків.
"Вочевидь, вони робили все правильно. Вони натискали на всі правильні кнопки та ухвалювали правильні бізнес-рішення, щоб побудувати дуже успішну та чудову компанію. Здебільшого вони робили це завдяки обслуговуванню клієнтів та турботі про гравців".
На той момент Кріс не вимагав перегляду умов. Він підписав контракт - і збирався виконати свої зобов’язання. Проте Ісай Шейнберг, який завжди відзначався уважністю до деталей і вмінням бачити ширшу картину, несподівано зробив крок назустріч.
"Я ніколи не вимагав підвищення. Коли підписував контракт, то він здавався чудовою угодою, через рік - жахливою. Проте Ісай вирішив, що PokerStars може зробити для мене більше, і зробив. Він сказав мені: "Ми серйозно недооцінили твій вплив на гру та на нашу компанію". І просто порвав контракт. Ми уклали нову угоду. У цей момент я зрозумів: працюватиму з Ісаєм доти, доки не відпадуть колеса. І саме так і сталося, аж до продажу PokerStars".
Попри величезний внесок у розвиток індустрії, Ісай Шейнберг досі не потрапив до Зали слави покеру WSOP. Для Манімейкера це - одна з найбільших несправедливостей сучасного покеру.
"Я вважаю, що він заслуговує на це. Це злочин, що його досі там немає. Як член Зали слави, я щороку маю 10 голосів. І багато років я віддавав їх усі Ісаю. Але зрештою перестав - бо ніхто інший не підтримував. Здавалося, що я просто марную свій голос".
Він наголошує, що сама система застаріла: лише один новий член на рік - це надто мало, адже список достойних постійно зростає.
"Подивіться скільки людей заслуговують на включення. А скільки іноземців у Залі слави? Майже нуль. Це фактично американський Зал слави покеру, і це теж неправильно".
Манімейкер визнає, що перспективи потрапляння Ісая Шейнберга до Зали слави з кожним роком виглядають усе менш реалістичними.
"Не знаю чому, але складається враження, що він так і не отримає цього визнання. Ерік Голлрайзер навіть питав мене: "А чи не можуть зробити так само, як із Майклом Мізрахі цього року, коли йому дали автоматичне місце?" Але різниця в тому, що "Grinder" щойно здійснив щось феноменальне. Це був момент, який усі бачили".
На думку Манімейкера, внесок Ісая також був колосальним, але залишився у минулому:
"Шейнберг зробив щось неймовірне для покеру, але це було 20 років тому. За останні 10–15 років він нічого не робив, щоб змінити думку чи зачепити серця й уми колег. Тож якби сьогодні відбувалося голосування, я припускаю, що більшість членів Залу слави знову не віддали б йому свої голоси".
Чи переймається сам Шейнберг тим, що його досі не обрали? Манімейкер упевнений - ні.
"Я справді думаю, що йому байдуже. Він завжди був геймером, людиною, яка щиро любить покер. Я знаю, що він проводив години на форумах Two Plus Two, читаючи фідбек, слухаючи гравців. PokerStars для нього був не просто бізнесом, а улюбленим проєктом. І я думаю, що саме цим пояснюється його успіх".