Матеріали на цьому сайті мають суто ознайомлювальний характер. Ми не закликаємо завантажувати, встановлювати додатки, чи робити депозити в ігрових платформах, які нерегульовані чинним законодавством України.
Уже у вівторок, 27 травня, стартує найочікуваніша подія року — 56-та Світова серія покеру (WSOP). "Покерний Вісник" традиційно уважно стежитиме за подіями в Лас-Вегасі та оперативно інформуватиме вас про найцікавіші результати, злети, провали та гучні історії з головної покерної арени планети.
А щоб підігріти інтерес до цьогорічної серії, тримайте добірку 17 найзнаковіших моментів в історії WSOP, яку підготував сайт Poker.org.
У 1972 році в Головній події WSOP з байіном $10,000 зіграли лише вісім учасників. Половину внеску кожного профінансував Бенні Бініон (засновник Binion's Gambling Hall & Hotel), щоб підвищити інтерес до серії.
На другий день у грі залишилися четверо: Дойл Брансон, Волтер "Паггі" Пірсон, Джек Страус і Томас "Амарілло Слім" Престон.
Престон мав короткий стек, але зумів повернутися в гру. Коли Страус вибув, Брансон і Пірсон вирішили не боротися за перемогу через небажання з’являтися в медіа. Було укладено угоду: перемога — за Престоном, а Брансон і Пірсон отримують грошовий еквівалент своїх фішок.
У 1989 році 24-річний Філ Гельмут переміг Джонні Чана — дворазового чинного чемпіона WSOP — і став наймолодшим переможцем Головної події. Це був перший із його рекордних 17 браслетів.
У 1980 та 1981 роках Стю Ангер двічі поспіль виграв Головну подію. Спершу він переміг у гедзапі Дойла Брансона, а за рік — Перрі Гріна. У 1997-му Ангар втретє виграв Головну подію, ставши другим після Джонні Мосса триразовим чемпіоном. Через велику перерву між другим та третім титулом ЗМІ назвали Стю Ангара "Камбек-хлопчиком" (Comeback Kid).
У 2003 році Кріс Манімейкер назавжди змінив світ покеру, вигравши Головну подію WSOP. До цього моменту нікому невідомий бухгалтер відібрався на турнір через онлайн-сателіт з байіном $86, подолав поле з 839 учасників і виграв головний приз — $2,500,000, чим надихнув десятки тисяч людей у всьому світі.
Нова дисципліна HORSE з байіном $50,000 зібрала 143 топових профі. Переміг легендарний Девід "Чіп" Різ, здобувши $1,784,640 — це був його третій і останній браслет WSOP. У 2007 році після його смерті трофей, який вручають переможцю Poker Players Championship, було названо на його честь — David 'Chip' Reese Memorial Trophy.
У 1988 році ESPN почала транслювати WSOP. А після 2003 року трансляції стали каталізатором глобального покерного буму.
У 1988 році в гедзапі Головної події зустрілися Джонні Чан та Ерік Сайдел. Фінальна роздача стала одним із найвідоміших моментів в історії покеру — її увічнено у фільмі Rounders (1998). Чан слоуплеєм зіграв стрейт на флопі й заманив Сайдела в пастку.
Після перемоги Джонатана Тамайо у 2024 році вибухнув скандал: між роздачами він радився зі своїми тренерами, зокрема Джо МакКіхеном і Домініком Нітше, які використовували солвер. Дії команди Тамайо багато хто вважає відвертим шахрайством. У відповідь WSOP змінила правила щодо використання гаджетів і коучингу.
У серпні 2024 року Caesars Entertainment оголосила про продаж прав на WSOP компанії NSUS Group — оператору GGPoker. Угоду укладено наприкінці жовтня, що може дати нового поштовху популярності покеру.
У 1976 році Дойл Брансон у гедзапі Головної події зіграв проти любителя Джессі Альто. У вирішальній роздачі A♣J♥ Альто поставили Брансона з 10♠2♠ у скрутне становище на флопі A♥J♠10♥. Коли Альто зробив ставку розміром з банк, Брансон пішов олін, але його опонент швидко заколлував і відкрив кращу руку.
Тьорн 2♣ покращив руку Брансона до двох пар, але Альто все ще утримував лідерство. Однак на ривері 10♦ Брансон зібрав несподіваний фулгаус, щоб відібрати банк — і титул — у свого опонента.
Наступного року Брансон знову вийшов до гедзапу Головної події. Маючи значну перевагу у фішках над своїм опонентом Гері Берландом, у вирішальній роздачі Брансон зібрав ще один фулгаус з 10-2, знову перегравши опонента та вигравши роздачу. Відтоді цю руку ласкаво називають "Дойл Брансон" або "Texas Dolly".
У 2012 році засновник Цирка дю Солей Гі Лаліберте у співпраці з WSOP запустив покерний турнір Big One for One Drop з байіном $1,000,000 — частина вступного внеску кожного гравця направлялася у благодійний фонд One Drop.
Перший турнір виграв Антоніо Есфандіарі, який у гедзапі переміг Сема Трікетта, отримавши престижний титул і головний приз розміром $18,346,673.
У 2013 та 2014 роках Марк Ньюгаус досяг вершини своєї покерної слави. Він двічі поспіль зіграв за фінальним столом Головної події, але за іронією долі в обох випадках вибув першим — на дев’ятому місці.
Це одна з найвідоміших і найдраматичніших роздач в історії WSOP — момент, який не просто визначив долю турніру, а буквально змінив хід розвитку покеру як гри. Головна подія, в грі залишається 10 гравців, один із яких — юний Філ Айві. У тій роздачі Манімейкер мав лише сім аутів — у нього залишалася одна карта, щоб зібрати переможну руку. І на ривері прийшов туз. Айві вилетів за мить до фінального столу, а Манімейкер отримав шанс, який він реалізував на повну, згодом вигравши турнір і започаткувавши глобальний покерний бум. Виліт Філа Айві з турніру залишається одним із найвідоміших «а що якби?» моментів в історії WSOP.
$50 000 Poker Players Championship вже давно вважається одним з найпрестижніших турнірів у розкладі WSOP. Завдяки дев’яти різновидам покеру, що входять до програми, цей івент проявляє майстерність гравців у найрізноманітніших іграх.
У 2021 році Деніель "Jungleman" Кейтс подолав поле із 64 учасників та здобув перший титул PPC. Менш ніж через рік Кейтс захистив свій титул — цього разу перемігши 112 суперників. Деніель — не єдиний гравець, який вигравав цей турнір кілька разів, але він залишається єдиним, який вигравав його двічі поспіль.
Після десятиліття без браслетів Даніель Негреану здобув свій сьомий титул, перемігши в престижному $50K PPC.
У 1995 році Барбара Енрайт стала першою жінкою у фіналі Головної події WSOP. Вона також стала першою володаркою трьох браслетів і першою жінкою в Залі слави покеру.
У 2003 році Ден Херрінгтон зіграв за фінальним столом Головної події як колишній чемпіон. У підсумку він посів третє місце. Наступного року — у розпал покерного буму — Херрінгтон подолав поле з 2 576 учасників і вдруге поспіль зіграв за фінальним столом. Цього разу посів четверте місце, але головне інше — вихід до фіналу Головної події двічі поспіль в учасну епоху вважається одним із найбільших подвигів в історії серії.